Пошук

Гіпотеза щодо виникнення назви міста

Звернення до дослідження історичних матеріалів м. Тульчина на Вінниччині, у зв’язку з отриманою можливістю опрацювання прихованих раніше архівних матеріалів, спонукало сучасних дослідників до поглибленого вивчення розвитку духовної культури міста. Інтерес полягає у спробі заповнення суттєвої прогалини в історії Тульчинщини, її розвитку впливу на неї музичної культури, зокрема, на назву місцевості.

 

Тульчин по праву називають духовною перлиною Поділля.

 

 

Невипадково український поет вигукнув:

 

«…Тульчин, ти весь в історії іскристий,
яка це радість побувать в тобі...»

 

   Історія міста, якому виповнилося понад 407 років є однією з найцікавіших в історичному та культурознавчому контексті країни. Земля протягом багатьох століть була ласим шматочком для багатьох загарбників. Оспіваний композиторами та поетами, край своєю мальовничістю нагадував рай, проте був политий та напоєний чоловічою кров’ю і попелом. Пануючи багато років на землі Поділля, завойовники (монголо-татари, турки, литовці, поляки, росіяни) усі без винятку, писали тільки свою суб'єктивну історію нав’язували народу тільки свою культуру, оправдовуючи власні амбіції та стверджуючи приватну особисту політичну позицію. Настав час, коли виникла потреба вивчити приховані раніше визначні джерела та надати об’єктивну оцінку багатьом історичним та мистецтвознавчим подіям Тульчинської землі.

   Це стосується насамперед й виникнення походження назви міста.

   Перші поселенці обрали це місце в долині меж річками Сільниця та Тульчинка не випадково: їх води з півночі та півдня являли собою серйозну перешкоду для різних завойовників та напасників, котрих не бракувало в історії Поділля. Горбистий рельєф місцевості дозволяв вигідно поставити й укріплення, які могли в разі потреби панувати над усією долиною. Цей фактор в свій час точно відмітив О. Пушкін в романі «Євгеній Онєгін»:

 

«… Так было над рекою льдистой
Но там, где ранняя весна
Блестит над Каменкой тенистой

И над холмами Тульчина,
Где Витгенштейновы дружины…»

    В цих віршах О.Пушкін дав чіткий обрис характерних крутих горбів місцевості, серед яких розташувався Тульчин, де служив в армії Вітгенштейна засновник Південного товариства, полковник Павло Пестель. 

Отож, завдяки особливості природного ландшафту, (яку чітко відзначив поет), на початку ХVІІ ст. й виникла фортеця Нестервар і поселення з однойменною назвою.

Цитадель мала вигідне розташування і контролювала Кучманський шлях – один з головних маршрутів вторгнення татар в східній частині Польського королівства. Через неї проходив значний торговий путь – Луцьк-Поділля-Молдавія-Крим. В Брацлавському воєводстві дорога проходила через Хмільник, Вінницю, Немирів, Брацлав, Тульчин,
Тростянець, Балту. Тому мешканці побудували караван-сарай саме у Нестерварський фортеці.


   Нагадуємо, що перша його письмова згадка відноситься до 1607р., в актах любельського трибуналу. Цей документдоводить, що в той час Тульчин мав іншу назву Нестервар.
   Одне з припущень його найменування пішло, вважав науковець Кругляк Ю., від українських імен перших
поселенців – Нестора й Варки.
  
     Підйом значимості  історії та культури поселення розпочався з 1609 р., коли відомими власниками міста стали польські старовинні рицарські магнати Каліновськи. Центром побудованого заможного маєтку був замок - осередок культурного середовища міста. Саме Каліновський В.О. поміняв назву і надав поштовх до розвитку культурного та економічного життя населеного пункту.

 Відносно походження теперішньої назви Тульчин існує декілька версій.

  1. Широковідомою в народі є пояснення, начебто місто заснували турки. Мовби спочатку містечко називалось Турчин, а з плином часу, завдяки співочій українській мові, його перейменували на Тульчин. Але ця версія не відповідає точним історичним подіям і фактам.

  1. На думку Кругляка Ю. друга версія походить від українського дієслова «тулитися», що означає - ховатися, горнутися. Цю версію використовували автори путівників Підласко Т.,  Дудкевич Д. та Піщук І. Певний внесок у дослідженнях історії міста зробив краєзнавець Святелик В., який вважав, що походження назви йде від з тюркського слова «тулук», що означає ведмежа, чи «тьолкьо» - лисиця. Тобто, справа зв’язана з ім’ям людини, і всі варіанти можливих значень походять з тваринного світу.

  1. Автори дослідження «Тульчин» Лукашенко С. і Лукашенко М. вважали, що походження пішло від слів «туль» - зі старослов’янської мови - колчан, вмістилище, в який складали металеві стріли; та від польського «чиншь» - подать на користь якій-небудь юридичній особі, надалі оброк. Тобто назва вживалась в значенні – великої кількості податі на користь особи на розвиток.

 

    Зібрані нами неопубліковані раніше історичні документи, розповідають багато нового про панораму історичних та культурологічних процесів Тульчина, яка відкриває найбільш наукову версію. Тульчинський край був з давніх часів театром військових, загарбницьких дій з боку Литви, Угорщини, Росії, Германії, Швеції, Туреччини та монголо-татарської навали. Спустошення, які причиняли саме азіатські кочовики (перші найшкідливіші вороги),   приносили населенню жахливі збитки в людях та майні. Мешканці змучені нескінченними нападами щоб вижити, пристосовувалися до відповідних умов: раптово зникали, тікали у різних напрямках по підземним ходам (ось звідки з’явилась цифра 13 ходів), ховали під землею своє майно (звозили його на возах) і  шукали способи взаєморозуміння домовитись заплативши оброк.

 

   Отже, володарі Каліновськи жадали мати спокійне життя, тому оселившись обрали самий легкий варіант договору - уклали угоду чи відкупну. А для кращого порозуміння зі своїми злісними кочовими ворогами вирішили у назві міста використати слова відомі загарбникам, у складі яких був би натік  на складену згоду.

 

Тому, перша частина назви міста «ТУЛ» в перекладі з татарської мови – означає викуп,

друга частина назви з турецької «ЧИН» - це вас, або вам.

   

   А зі старослов’янської та литовської «чин» - це посада. До того ж, «чиншь» з польської означає – оброк на користь якоїсь особи. Отже, назва мала підказати, що була зроблена сумісна взаємна змова. Отже, «викуп, вам, а спокій нам», інакше кажучи, зробили відкупну та одержали домовленість майже на 40 з лишнім років. Також слово тур (з латині) – виграний закінчений етап якоїсь події. А також, слово «тул» в перекладі з тюркської, удмуртської старовинної мови -ханська юрта, тобто магнати побудували собі гніздечко. Одтепер становиться зрозумілим, за рахунок яких дій магнати Каліновськи так швидко підняли рівень міста в політичному, економічному та культурному відношенні і значно виросли у суспільному становищі. Майже 40 років Тульчин залишався незайманим і вільним містом на Брацлавщині.  До речі, володар Тульчина Каліновський В. був генералом землі Подільської – комендантом Кам’янець-Подільської фортеці, брацлавським, вінницьким, кам’янецькім та летичевським старостою, побудував замки в Тульчині, Умані, Вінниці (до 1613 р.) та ще укріпив Гусятинський та Жванецький замки.

 

   Вивчаючи роки володіння магнатами Каліновськими, описаними: відомим істориком Грушевським, Подільським єпархіально-статестичним комітетом, Яблонським О. в «Польської історії Поділля», Батюшковим в його «Поділля» і білоруським архімандритом Конінським Г. в його «Истории малой России», приходимо до висновку, що всі вони свідчать про відносно спокійне становище на Тульчинщині.  Таким чином, в нас є всі підстави вважати, що ця версія є найбільш науковою.

    Істина тільки починає свій відлік часу.

   При наявності значної кількості вищезгаданих наукових вишукувань, присвячених походженню назви Тульчина, жоден з дослідників не ставив собі на мету простежити загальну панораму історичних та культурних подій краю та порівняти її з часом виникнення назви. Здобутки освітлювались стихійно, або вилучались з наукового обігу. Наша мета була врахувати ці фактори та більш диференційовано використати можливості мов турецько-татарської, польської, литовської агресії та на основі наочного аналізу зробити відповідні висновки.


Автор:  Викладач Тульчинського училища культури. Краєзнавець.  Алла Борисівна  Губаль.                             

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь