Щодо проведення капітального ремонту багатоквартирних житлових будинків
Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов’язує.
Статтею 322 ЦК визначено, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо іншого не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.
Згідно з частиною другою статті 383 ЦК усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі – Закон) визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.
Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 7 Закону співвласники багатоквартирного будинку зобов’язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.
Крім того, частиною сьомою статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що колишні власники (їх правонаступники), які володіли багатоквартирними будинками до моменту приватизації, зобов’язані брати участь у фінансуванні їх ремонту та сприяти організації його проведення у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Спори, що виникають з цього питання, вирішуються судом.
Порядок участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572.
Разом з тим фінансування місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства повинно здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать, зокрема, видатки на заходи програм у сфері житлово-комунального господарства з модернізації та ремонту ліфтового господарства, реконструкції та ремонту житлових будинків.
Отже, питання ремонту багатоквартирного житлового будинку має вирішуватися за рахунок коштів співвласників спільного майна, джерел фінансування, які визначені Бюджетним кодексом України та інших джерел, не заборонених законодавством, на умовах співфінансування.
http://www.minregion.gov.ua
